Відповідно до ст. 42. Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Підприємницька діяльність в Україні може здійснюватися в будь-якій організаційно-правовій формі: як фізичною особою – підприємцем, так і юридичною особою (наприклад, у формі приватного підприємства, акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю / додатковою відповідальністю, командитного товариства або повного товариства тощо).
Порядок організації та отримання статусу суб’єкта господарювання регулюється Господарським, Цивільним кодексами України, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та іншими нормативно-правовими актами.
Командитне товариство є одним із видів господарських товариств, в якому разом з учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном (повними учасниками), є один чи кілька учасників (вкладників), які несуть ризик збитків, пов’язаних із діяльністю товариства, у межах сум зроблених ними вкладів та не беруть участі в діяльності товариства.
Особливості командитного товариства полягають в наступному:
– установчим документом є засновницький договір, а в разі наявності лише одного повного учасника – установчим документом відповідно до Цивільного кодексу України (ч. З ст. 134) є підписана такою особою одноособова заява (меморандум);
– мінімальний розмір статутного капіталу законодавчо не визначений (це питання регулюється засновницьким договором);
– наявність двох категорій учасників, як мінімум, по одному учаснику кожної категорії: а) повних учасників і б) вкладників;
– сукупний розмір частки вкладників не повинен перевищувати 50% складеного капіталу товариства.
– відсутність органів товариства, оскільки управління справами здійснюється тільки повними учасниками, а вкладники не мають права брати участі в управлінні діяльністю командитного товариства та заперечувати проти дій повних учасників щодо управління діяльністю товариства (вони можуть діяти від імені товариства тільки за довіреністю);
– правове становище повних учасників аналогічне правовому становищу учасників повного товариства, включаючи вимогу ч. 7 ст. 80 Господарського кодексу України про наявність статусу зареєстрованого суб’єкта господарювання;
– вкладник може вступити в товариство шляхом внесення грошових або матеріальних вкладів;
– вкладник має право отримати частину прибутку відповідно до його частки;
– вкладник має право передати свою частку в капіталі іншому вкладнику або третій особі;
– можливість реорганізації у повне товариство, якщо вибувають всі вкладники;
– повні учасники мають права і обов’язки, аналогічні правам та обов’язкам учасників повного товариства і несуть субсидіарну солідарну майнову відповідальність за зобов’язаннями товариства всім своїм майном, на яке може бути звернено стягнення;
– вкладники отримують статус повних учасників (і відповідно – несуть субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями товариства всім своїм майном), якщо їх імена включені в найменування Командитного товариства (ч. 2 ст. 133 Цивільного кодексу).
Позитивним при використанні даної організаційно-правової форми є простота в організації, незначні організаційні витрати, свобода і оперативність господарських дій, оскільки рішення приймає обмежене коло осіб (тільки учасники з повною відповідальністю). Крім того, завдяки об’єднанню ресурсів декількох партнерів зростає фінансова незалежність і дієздатність товариства, що також сприяє отриманню певних пільг у кредитуванні.
Такий вид господарського товариства як командитне товариство більше всього відповідає меті, напрямку та особливостям діяльності нашої компанії.