Одним із напрямів енергетичної політики України є використання альтернативних джерел енергії. Це, по-перше, відновлювані джерела. До них відносять енергію сонця, вітру, геотермальну, аеротермальну, гідротермальну, енергію хвиль та припливів, гідроенергію, енергію біомаси, газу з органічних відходів, газу каналізаційно-очисних станцій, біогазів. По-друге, до альтернативних джерел відносять вторинні енергетичні ресурси (доменний та коксівний гази, газ метан дегазації вугільних родовищ, перетворення скидного енергопотенціалу технологічних процесів).
Правові, економічні, екологічні та організаційні засади використання на території України зазначених альтернативних джерел енергії, а також питання щодо сприяння розширенню їх використання у паливно-енергетичному комплексі визначають на законодавчому рівні, зокрема Законом України «Про альтернативні джерела енергії». Цей нормативно-правовий акт регулює правові відносини щодо державного управління та регулювання у сфері альтернативних джерел енергії, особливості їх використання, а також питання, пов’язані з міжнародним співробітництво у цій сфері.
Відповідно до Енергетичної стратегії України на період до 2035 року “Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність”, яка була схвалена розпорядженням Кабінету міністрів України від 18 серпня 2017 р № 605-р, в Україні передбачається стале розширення всіх видів відновлювальної енергетики, що у свою чергу є одним із інструментів гарантування енергетичної безпеки нашої держави. Так, у стратегії прогнозується у коротко- та середньостроковому горизонті (до 2025 року) зростання частки відновлювальної енергетики до рівня 12% від ЗППЕ (загальне постачання первинної енергії) та не менше 25% – до 2035 року (включаючи всі гідрогенеруючі потужності та термальну енергію). Щодо вітрової та сонячної енергетики, то державна політика у цьому плані має бути орієнтовна на стимулювання ініціативи приватних гравців ринку, розвитку децентралізованої відновлювальної енергетики.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» стимулювання виробництва та споживання енергії, виробленої з альтернативних джерел, здійснюється шляхом:
• застосування економічних важелів і стимулів, передбачених законодавством про енергозбереження та охорону довкілля, з метою розширення використання альтернативних джерел енергії;
• створення сприятливих економічних умов для спорудження об’єктів альтернативної енергетики.
Щодо стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, то згідно з ст. 9-1 цього Закону в Україні встановлюється «зелений» тариф. Це спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об’єктах електроенергетики, зокрема на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії – лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями).
Встановлення, перегляд та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб’єктів господарської діяльності та приватних домогосподарств регулюється відповідним Порядком, який затверджений постановою НКРЕКП від 02 листопада 2012 року № 1421.
У відповідності до цих нормативно-правових актів “зелений” тариф встановлюється для кожного суб’єкта господарювання, який виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, за кожним видом альтернативної енергії та для кожного об’єкта електроенергетики або для кожної черги будівництва електростанції (пускового комплексу). Тариф на електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлюється єдиним для кожного виду альтернативного джерела енергії.
Щодо потужності та обсягів виробництва електроенергії об’єктами відновлюваної електроенергетики в Україні, яким встановлено «зелений» тариф, зазначимо наступне.
Так, згідно з інформацією, яка оприлюднена на офіційному сайті Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, з початку 2015 року по 30.06.2018 потужність об’єктів відновлюваної електроенергетики (без урахування тимчасово окупованої території АР Крим), яким встановлено «зелений» тариф, зросла з 967 МВт до 1 733 МВт.
На території України працює 4919 об’єктів відновлюваної електроенергетики, яким встановлено «зелений» тариф, загальною потужністю 1733 МВт (станом на 30.06.2018).
З 01.01.2018 по 30.06.2018 об’єктами відновлюваної енергетики, яким видано «зелений» тариф, вироблено близько 1370 млн кВт∙год електроенергії, з них:
– вітроелектростанціями – 41%;
– сонячними електростанціями –36%;
– малими гідроелектростанціями –10%;
– електростанціями на біогазі –6 %;
– електростанціями на біомасі –4%;
– сонячним станціями домогосподарств – 2%.
Загальна кількість сонячних станцій приватних домогосподарств, яким встановлено «зелений» тариф, складає 4660 станцій (станом на кінець ІІ кварталу 2018 року). З 01.01.2018 по 30.06.2018 загальна встановлена потужність сонячних станцій приватних домогосподарств зросла на 38 МВт та склала 89 МВт.
Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що майбутнє за альтернативною енергетикою. Адже, як показала статистика, відновлювані джерела енергії найближчим часом повинні замінити дорого вартісні та небезпечні для екології традиційні джерела енергії.
Окрім того, на альтернативній енергії за встановлення «зеленого» тарифу в Україні можна не лише суттєво зекономити, а й навіть непогано заробити.